Меф мука ОМГ ОМГ ONION Аргун

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Чуваки, давайте я вам расскажу историю о том, как я купил закладки на парковке и потом жег резину, дрифтуя в своей прухе! Это было такое приключение, что просто ахуел!

Дело было вот как. Я уже лет пять ботал в институте, пытаясь получить химическое образование. Но учеба меня дико заебала, и я постепенно начал искать способы развлечься и отдохнуть от этого марцефаля. Я знал пару чуваков, которые были в теме наркотиков, и решил попробовать что-нибудь интересное, чтобы оторваться от рутины.

И вот, однажды, моя душа жаждала новых ощущений, и я решил пойти поиграть в опасную игру. Спрашивал у друзей, где можно было бы купить кайф, и один из них подсказал мне о неком ровном магазине, где можно найти все, что душе угодно. Я поблагодарил его и направился в путь.

Придя на парковку, которая служила местом для сделок, я ощутил нервозность и адреналин. Тут, между автомобилей и темной ночью, проходили темные сделки. Я вытащил телефон и позвонил своему связному. Он сказал быть на месте и вопросов не задавать.

Прошло несколько минут, и я увидел чувака, который как раз приехал на черной машине. Он был настоящим химиком и оказался моим поставщиком на этот раз. Кстати, его кличка была "Хима". Он вышел из машины и вручил мне пакетик с белым порошком.

"Вот тебе марцефаль, чувак! Тебе понравится, но не забывай разбавлять его, чтобы не сделать себе овердоз!" - сказал он и уехал со свистом.

Я посмотрел на пакетик, и мои глаза загорелись. Наконец-то я мог попробовать настоящий марцефаль! Я сунул его в карман и решил оторваться еще до конца этого вечера.

Вернувшись к своему авто, я сел за руль и направился в отдаленное место, чтобы никто не видел мою ебанутость. Подошел к ближайшей парковке, где было достаточно места для дрифта, и начал разгонять своего железного коня.

Ха-ха! Я чувствую себя настоящим гонщиком из "Форсажа"!

Зажег мотор и резина начала жечь асфальт. Я наслаждался скоростью и свободой, которую даровал мне этот проклятый порошок. Адреналин зашкаливал, и я чувствовал себя бессмертным. Машина скользила по парковке, оставляя за собой дым и бешенство. Казалось, всему миру похуй!

Но вот, когда я уже чуть не сбил парня, который просто так прогуливался на парковке, я осознал, что все это безумие. Я понял, что так больше нельзя, что я теряю контроль над собой и своей жизнью. Я остановил машину, сел внутрь и просто сидел, не двигаясь, погруженный в мысли.

Марцефаль давал мне притормозить и задуматься о своих поступках. Я понял, что не хочу такого будущего, и мне нужно что-то изменить. Наркотики и безрассудные поступки не приведут меня никуда.

Я закрыл глаза и подумал о том, как я мог бы использовать свои силы и знания химии для чего-то большего.

С тех пор прошло уже несколько лет, и я могу с уверенностью сказать, что принял правильное решение. Моя жизнь стала гораздо лучше, и я стал настоящим химиком, но уже не в области наркотиков.

Я помогаю людям, изучая новые способы лечения и разрабатывая полезные вещества. Теперь марихуана и первитин - это только темы для докладов и исследований.

Я понял, что настоящее счастье не в прокуренных закладках или жжении резины, а в саморазвитии и помощи другим.

Так что, ребятки, не играйтесь с огнем и не попадайте в такие ситуации, как я. Лучше ботайте в школе или универе, развивайтесь и становитесь профессионалами в своей области. Это даст вам больше удовлетворения, чем любые наркотики. Поверьте моему опыту!